Чому діти ссуть палець?

Ссання пальця, частіше великого, заповнює нереалізований інстинкт ссання, зменшує почуття самотності, заспокоює, заколихує, зм'якшує відчуття нерозділеності почуттів, брак ніжності, притлумляє на деякий час фізичний біль.

Уже під час вагітності маля вміє ссати пальчик, так воно реагує на неспокійний стан матері, її тривогу.

Якщо малюку менше року і він тягне пальчик до рота це означає що:

  • він голодний;
  • незадоволений інстинкт ссання;
  • чимось стурбований, довго ніхто не бере на руки.

Багато дітлахів забувають про свій пальчик уже після року, але буває, що маля постійно ссе палець чи соску до 3-х років. Причинами цього можуть бути:

  • занепокоєння, невпевненість у любові батьків;
  • брак ласки;
  • сильний переляк;
  • вимоги батьків, що не відповідають віку дитини;
  • сімейні проблеми (конфлікти батьків, алкоголізм, поява брата чи сестри);
  • особливості психіки дитини (мінімальна мозкова недостатність);
  • родові травми, як наслідок - швидка втомлюваність, дратівливість, порушення сну;
  • висока емоційна чутливість;
  • слабке здоров'я (часті застуди, ОРЗІ).

Багато дітей засовують палець в рот, коли стомлюються або на чомусь зосереджені. Ссання пальця в цьому віці часто поєднується з погладжуванням (по голові, животі), перебиранням або висмикуванням волосся. Дитина може ссати і інші предмети (соску, кусочок ковдри).

Якщо дитина після трьох років продовжує ссати палець, це вже вважається шкідливою звичкою й часто переходить в обгризання нігтів, нав'язливі рухи.
Що робити батькам? Чи можна допомогти дитині? Так.

Рекомендації батькам:

  1. Не змагайтеся зі звичкою, а з'ясуйте причину її виникнення й усуньте її.
  2. Установіть довірчі стосунки з дитиною. Дуже важливо вчасно помітити тривогу, переляк і допомогти малюку заспокоїтись (поговорити, приласкати, якщо до 1-го року - погойдати).
  3. Установіть чіткі рамки дозволеного. Заборон не повинно бути занадто багато, але вони мають бути не змінними.
  4. Життя малюка повинне бути різноманітним, насиченим враженнями, різними іграми, але не перевантажене. Активна діяльність має змінюватись
    спокійнішими заняттями.
  5. Не бійтеся зайвий раз похвалити маля, відволікти його від сумних думок.
  6. Заохочуйте спілкуватись з іншими дітьми.
  7. Якщо дитина гризе нігті, зменшіть інтелектуальні навантаження адже ця звичка свідчить про розумову і емоційну перевантаженість, про високий рівень тривожності.
  8. Контролюйте перегляд телепередач, комп'ютерні ігри (більше розвивальних і менше стрілялок).
  9. Не читайте страшні казки, розповіді.

Ні в якому разі у боротьбі зі ссання пальця, як і з іншими шкідливими звичками, не можна карати дитину, соромити - бо такі методи лише заглиблюють проблему, закріплюють цю звичку. Намагайтеся зрозуміти дитину, любіть її!

Пока нет комментариев

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *